Viktoria (rechts) an ihrem Arbeitsplatz in der Oskar Kämmer Schule in Wernigerode gemeinsam mit Gabriela Nagler, Foto © Landesinitiative Fachkraft im Fokus
Я вивчала німецьку, англійську та світову літературу в університеті в Києві. У грудні 2021 року я закінчила магістратуру. На жаль, у лютому 2022 року в Україні розпочалася війна, що кардинально змінило моє життя. У травні 2022 року я втекла до Німеччини й опинилася в Мекленбурзі-Передпомор’ї, на озері Мюріц.
Там я вже у 2019 році два місяці працювала офіціанткою за програмою «Work & Travel», щоб покращити свою німецьку. На щастя, коли почалася війна, мені зателефонував мій тодішній начальник і запропонував свою допомогу. Моя мама та сестра вирішили не тікати разом зі мною, але я приїхала з двома подругами.
Мій начальник допоміг нам з оформленням документів і запропонував роботу в своєму готелі. Ця можливість дозволила мені значно покращити знання німецької мови, оскільки я перестала боятися розмовляти. Однак робота була лише сезонною, тому взимку я працювала в готелі в Ільзенбурзі. Наступного літа я повернулася до Мюріца, а зиму 2023/2024 знову провела в Ільзенбурзі.
Мої колеги з Ільзенбурга підготували для мене мебльовану квартиру, і я працював у неповну зміну, тому у мене майже не було часу займатися бюрократичними формальностями. У січні 2024 року я нарешті вирішив скористатися своїм дипломом. Я почала шукати інформацію про визнання мого диплома та намагалася його перекласти, що виявилося складним і принесло мені кілька відмов. Завдяки пошукам в Інтернеті я зв’язалася з WelcomeCenter ініціативи Landesinitiative Fachkraft im Fokus. У лютому 2024 року я домовилася про зустріч з регіональною консультанткою Габріелою Наглер, щоб отримати допомогу з визнанням диплома. Моєю метою було стати вчителькою німецької мови. Пані Наглер уже тоді порекомендувала мені школу імені Оскара Кеммера. Оскільки на той час там не було вакансій, я продовжувала працювати в готелі та паралельно шукала відповідні вакансії.
Влітку 2024 року школа імені Оскара Кеммера у Вернігероде шукала викладача для інтеграційних курсів. Моя заявка була успішною, і з 1 серпня 2024 року я отримала посаду на невизначений термін. Тепер я сподіваюся, що в подальшому зможу подати заявку на отримання «Блакитної карти».
Тим часом я переїхала з моїм хлопцем до Вернігероде і дуже задоволена тим, як тут все складається. У мене чудові колеги, прекрасні контактні особи в адміністрації школи та чудові учні на курсах німецької мови.
Для іноземця бюрократія є великим викликом. Перешкоди високі, і часто важко знайти потрібну контактну особу у відповідному відомстві в потрібний час. Оцінка еквівалентності моїх дипломів з боку ZAB пройшла швидко, але визнання мого диплома ще затягується.
Життя в Німеччині нелегке, і треба багато працювати, щоб заробляти на прожиття та досягати своїх цілей. Проте я дуже щаслива і дуже вдячна всім, хто мене підтримував.
Я дуже добре уявляю собі майбутнє в Німеччині і з нетерпінням чекаю на те, що буде далі.
Вікторія
